У вежі високій над хмарами,
Княгиня ілюзій принадливих,
Ув’язнена власними чарами,
Ти мрієш про щось невигадливе.

Про тепле, просте й самовіддане
Ти мрієш ночами безсонними.
Та хто ж забажає у придане
Твоє підземелля з драконами?
©Марина Соколян