Кожного дня
стукаю б’юся рвуся
кидаюсь кидаю мовчу
благаю біжу вимагаю
лишаю і вчуся
і знов повертаюсь
й ненароком кричу:
‘В стінах немає дверей!
То вже не стіни...’
Дні ставлять нас на коліна
І вікна згаслі вікна
Чужих нам тіней.
©mike_kernel